Культура

       Кожна нація, кожен народ має свої звичаї та традиції відзначання свят, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками.
       Серед свят, які відзначаються в Україні, можна виділити наступні:
       • Новий Рік- 1 січня
       • Різдво - 7 січня (відзначається за православним церковним календарем)
       • День Соборності України- 22 січня
       • Великдень (Пасха)- дата змінюється (згідно з релігійною традицією)
       • День Перемоги - 9 травня
       • Трійця - дата змінюється (згідно з релігійною традицією)
       • День Конституції - 28 червня
       • Івана Купала - 7 липня
       • День Незалежності - 24 серпня
       • Святого Андрія - 13 грудня
      Релігійні свята вирізняються особливими традиціями їх відзначення та притаманним лише Україні колоритом, що поєднує християнську православну культуру з віруваннями, коріння яких сягає у глибоку давнину. Особливо пишно і красиво відзначається в Україні Різдво Христове. За стародавнім звичаєм, під час святої вечері 6 січня на стіл подаються 12 пісних страв, головна з-поміж яких - солодка кутя. Після відзначення у колі родини, 7-8 січня свято "виходить на вулиці": у ці дні люди ходять в гості та діляться радістю з ближніми, співаючи колядки (релігійні народні пісні, що оспівують народження Ісуса), на вулицях міст і сіл можна зустріти вертепи - драматизовані костюмовані вистави, присвячені Різдву. Сьогодні до традицій святкування Різдва та Нового року в Україні все більше долучаються західні впливи: прикрашання ялинки, ілюмінація дерев на вулицях та вітрин магазинів, святкові феєрверки тощо.
      Іншим найвизначнішим святом релігійного циклу в Україні є Великдень (Воскресіння Христове). Напередодні свята, у суботу, "святять паски" - люди несуть до церкви кошики з великодніми продуктами: спеціальними хлібцями - пасками (які традиційно пеклися вдома), крашанками та писанками (великодніми яйцями), іншими їстівними "атрибутами" свята. Ця їжа освячується священиками, глави церков правлять святкову службу. Білий одяг, барвисті рушники та вишиванки надають атмосфері свята особливої чистоти і піднесеності. На окрему увагу заслуговує такий неодмінний атрибут Великодня як сакральне мистецтво української писанки, що продовжує вражати сучасників красою і вишуканістю свого символізму.
      Одним із головних християнських свят вважається День Святої Трійці. З давніх часів збереглася традиція прикрашати домівки клечанням (зелені гілки дерев) як зовні, так і всередині. Зокрема підлогу встеляють запашними травами: осокою, любистком, м'ятою, листям горіха. Ці свята ще називають Зеленими. Молодь влаштовує веселі забави, співає пісень (маївки), дівчата плетуть вінки.
       Варто також згадати святкування Дня святого Андрія Первозванного в Україні, яке тісно переплітається ще з прадавніми віруваннями та традиціями. Відбувається воно у ніч з 12 на 13 грудня за новим стилем і приносить комусь багато радості, комусь - кохання, іншим - шкоду і збитки. Свято Андрія-Калити (калита - великий корж із білого тіста, який випікають на це свято, - символ нового Сонця, бога-предка, бога шлюбу) - це єдиний день у році, коли хлопцям дозволено робити шкоду людям. Парубки розбирають господарські будівлі, ставлять під вікнами гарбузи зі свічками, ховають ворота і собачі будки, ламають паркани. У цей час дівчата здійснюють різного роду ворожіння, намагаючись дізнатись свою долю - коли вийдуть заміж, звідки буде родом наречений тощо.
      Одним з найпоетичніших свят українського обрядового календаря є також свято Івана Купала (Різдво Івана Хрестителя). Спеціально до дня Купайла хлопці та дівчата традиційно виготовляли ляльки-опудала Купало та Марену. Навколо цих персонажів відбувались головні події вечора на Івана Купала. Марена - зроблена із соломи лялька, яку вдягають у жіночий одяг, Купало також виготовляється із соломи, але одяг на ньому чоловічий. Як відомо, цей звичай зберігся до сьогодні, а головною розвагою вечора на Івана Купала є стрибки через багаття (якщо стрибнути найспритніше, то у Вас буде гарне здоров'я, коли вдало перескочать через полум'я закохані, то вони скоро поберуться. І не дай Вам Боже вскочити у вогонь - біди на протязі року не уникнути). Також дівчата плетуть вінки і пускають на воду, намагаючись визначити, чи скоро вийдуть заміж. Ще існує легенда, що в ніч на Купала розквітає папороть і тому найсміливіші йдуть у ліс у пошуках цієї чарівної квітки, яка дає змогу здобути усі земні скарби.
      Зі свят, пов'язаних з історичним минулим українського народу, важливим є День Злуки. 22 січня 1919 року в Києві на Софійському майдані відбулася значна подія в українській історії - було урочисто проголошено Злуку Української Народної та Західно - Української Народної Республік в одну самостійну Українську соборну державу. Як вважають історики, у цей день новітнє державне існування України стало історичним фактом.
      Актом волі українського народу, яким було остаточно встановлено самостійну Українську державу, стала Постанова "Про проголошення незалежності України", схвалена Верховною Радою Української РСР 24 серпня 1991 року. Цей день, що знаменував собою завершення багатовікових змагань українського народу за власну свободу, став головним національним святом - Днем Незалежності.

     У процесі тривалого і складного історичного розвитку на території України сформувались різні історико-етнографічні регіони - Галичина, Волинь, Буковина, Полісся, Поділля, Слобожанщина, Закарпаття, Таврія, Бессарабія, Наддніпрянщина. Вони характеризуються різними розмірами, індивідуальними особливостями історії, господарської спеціалізації, національного складу і традицій населення, самобутньою матеріальною і духовною культурою. Наприклад, Полісся зберегло найдавніші релікти праслов'янської та праукраїнської культури, що є постійними об'єктами вивчення дослідників-археологів, істориків, фольклористів, етнографів. Цей регіон приваблює унікальною природою, широким розмаїттям рослинного світу та фауни, природою, якої не торкалась рука людини. Чи от регіон Карпат та Закарпаття - місця проживання таких колоритних етнографічних груп, як гуцули, бойки, лемки, характеризується не лише гірськими пейзажами надзвичайної краси, а й запальними традиційними танцями - коломийками, мелодійними українськими піснями, особливою кухнею.
     Однак, незважаючи на історико-етнографічні особливості окремих регіонів України, те спільне, що визначає етнічну і духовну соборність усього українського народу, набагато сильніше за ці відмінності.

      Українські пам'ятки в своїй більшості передають особливості декількох культурно-історичних епох. Від часів первіснообщинного ладу дійшли унікальні залишки помешкань з кісток, петрогліфи Кам'яної могили як найдавніші кам'яні скульптури; від культури скіфів і сарматів - численні кургани і городища. Давньоруська культура знайшла своє відображення в архітектурних пам'ятках Києва (Софійський собор, Золоті ворота) та інших міст України. Архітектура Львова викликає асоціації з Віднем. Ужгород та Чернівці нагадують європейські міста середніх віків. Острів Хортиця - колиска козацької героїки. Країна має привабливі рекреаційні райони, такі як Крим (курорти Ялта, Алушта, Судак, Феодосія, Євпаторія), де також залишилися руїни грецьких поселень, будови ханського періоду і Карпати (Трускавець, Моршин, Поляна Квасова).
      Деякі пам'ятки України вже занесені у список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а саме Софійський собор та Києво-Печерська Лавра у Києві, історичний центр Львова, букові ліси Карпат, пункти геодезичної дуги Струве.
     Значна частина пам'яток - кандидати на включення до цього списку:

1. Історичний центр Чернігова (IX-XIII ст.)
2. Культурний ландшафт каньйону Кам'янця-Подільського
3. Руїни стародавнього Херсонесу (IV ст. до н.е. - XII ст.)
4. Могила Т.Шевченка та Канівський природний заповідник
5. Біосферний заповідник «Асканія-Нова»
6. Дендрологічний парк «Софіївка» в Умані
7. Бахчисарайський палац Кримських ханів
8. Археологічна пам'ятка «Кам'яна могила»
9. Миколаївська астрономічна обсерваторія
10. Комплекс фортеці Судака (VI - XVI ст.)
11. Резиденція буковинських митрополитів (Чернівці)
12. Астрономічні обсерваторії України
13. Історичний центр портового міста Одеси
14. У Києві - Кирилівська та Андріївська церкви
15. Дерев'яні церкви Карпат
16. Торгівельні пункти та фортифікаційні споруди Генуезького торгового шляху (від Середземномор'я до Чорного моря)

       Багату духовність українського народу складає також релігійний світогляд. Близько 97% зареєстрованих на сьогодні релігійних громад в Україні є християнськими. Більшість віруючого населення - православного віросповідання. Решту майже порівну поділяють католики та протестанти. Сьогодні найбільшими церквами в Україні є Українська православна церква та Українська Греко-католицька Церква.
      Церковна архітектура України протягом віків відзначалася дивовижним розмаїттям. Кожна церква мала свій образ, своє неповторне "обличчя", більшість храмів зводилися при закладанні міст і сіл, ставили їх на найвиднішому місці і, власне, ще й досі храм є візитною карткою, своєрідним духовним образом кожного населеного пункту.